Як українські біженки потрапляють у сексуальне та трудове рабство

Українки розповідають, як на кордоні торговці людьми маскуються під волонтерів. Підходять, пропонують допомогу, садять у свої авто та просять дати їм документи ...
Як українські біженки потрапляють у сексуальне та трудове рабство
Фото: Мета

Не всі, хто пропонує допомогу, мають добрі наміри.

За даними ООН з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну в Євросоюз виїхало більше шести мільйонів біженців, більшість з яких жінки та діти. Розуміючи, що війна може затягтися на довгі місяці, а то й роки, тисячі людей їдуть і зараз. Страх перед невідомістю багатьох спонукає шукати поради та підтримки у соцмережах та телеграм-каналах. Рятуючись від війни люди раді будь-якої допомоги і часто не замислюються про те, що не у всіх, хто цю допомогу пропонує, наміри справді добрі. І що, довіряючи першому зустрічному, можна навіть стати жертвою насильства чи потрапити до трудового рабства, пишуть Факти.

«Чого ти боїшся? Ми взагалі-то тобі допомагаємо»

Приєднавшись до кількох телеграм-спільнот українців у різних країнах ЄС, я протягом кількох днів отримала з десяток повідомлень від іноземців. Попри те, що прохання про допомогу в чатах не писала, та й у принципі ніде не озвучувала, що саме мене цікавить, мені стали активно і дуже нав’язливо пропонувати підтримку.

«Хочу з тобою познайомитися і допомогти тобі, — повідомлення від чоловіка на ім’я Руді було англійською, але написано явно з використанням google-перекладача. — Я живу в Німеччині і можу безплатно дати тобі кімнату в Мюнхені на стільки, скільки тобі потрібно».

Чоловік на ім’я Роберт написав, що живе у Франції та «я обов’язково маю побачити гарне місто Париж». У чому він, звичайно, мені допоможе. А також знайде мені хорошу роботу. Обіцяючи працевлаштування, новий французький друг не поцікавився ні моїми навичками, ні спеціальністю, ні знанням мови: «Ти тільки приїжджай — я все організую».

Були й ті, хто починав свої повідомлення з банального «хочу познайомитися», і вже у відповідь на відмову починав розповідати про те, що «він не шукає партнера для сексу», а «просто хоче дружити» та «допомогти дівчині, яка опинилася в незнайомій країні».

Відправляючи всі подібні пропозиції у бан, я дізналася, чим може обернутися подібна дружба. Варіантів безліч — від банального пограбування до сексуального насильства та трудового рабства. 26-річна Ганна з Харкова розповіла, як такі «друзі» із соцмереж у неї ледь не відібрали паспорт.

— Я наважилася виїхати з Харкова у липні. До цього була вдома, сподіваючись, що ось-ось війна закінчиться, — розповіла Ганна. — Але після того, як російська ракета прилетіла до сусіднього двору, зрозуміла, що більше не можу залишатися тут. Вирішила виїхати за кордон. Оскільки ні рідних, ні близьких друзів у країнах ЄС у мене немає, і зупинитися не було в кого, поставила в телеграм-каналах «Українці у Польщі» та «Українці у Франції» питання — чи можна десь хоча б на пару днів зупинитись безкоштовно? У спільних чатах мені нічого не відповіли, натомість написав в особисті чоловік на ім’я Ден. Сказав, що він француз, мешкає в Парижі та хоче допомогти. Він написав англійською, що «я дуже мила дівчина» (напевно, побачив моє фото в телеграмі) і «він хоче мене підтримати».

За інших обставин мене напевно б це насторожило. Але на той момент я була в повній розгубленості й в розпачі. При цьому неодноразово чула, що допомога українцям у Європі справді безпрецедентна, люди щиро нам співчувають та допомагають. Тому повірила цьому Дену. Запитала, куди можу приїхати. Він написав, що поселить мене у квартирі неподалік центру Парижа, забезпечуватиме харчуванням. А через якийсь час, коли я вже їхала поїздом до Варшави, написав, що знайшов для мене «хорошу роботу». Оце вже точно було дивно — адже він навіть не знав, ким я працювала в Україні й що в принципі вмію робити. На питання, що це за робота, Ден абстрактно написав, що працюватиму на його фірмі, а деталі він, мовляв, розповість під час зустрічі. Ще написав, що коли я приїду до Варшави, мене прямо там, на вокзалі, зустріне російськомовна жінка Наталя і сама відвезе мене до Парижа.

Коли я приїхала до Варшави, Наталя вже на мене чекала. На вигляд їй було понад сорок років. Вона сказала, що сама з Києва, але вже три роки живе у Парижі й, мовляв, допомагає Дену з його бізнесом. Сказала, що ми маємо почекати ще двох дівчат, і тоді вже разом поїдемо до Франції. При цьому вона теж не дала конкретної відповіді на запитання, чим я займатимуся: «На вулиці не залишишся. Дамо і квартиру, і роботу. Хіба не це головне?» Мене почали долати сумніви. Останньою краплею стало прохання Наталії віддати їй мої документи. «Чого ти боїшся? Ми взагалі-то тобі допомагаємо» — сказала Наталя, помітивши мою настороженість.

Тут приїхали ті самі дівчини, на яких ми чекали. Саша та Марина, обидві з Миколаєва. Виявилося, що їм, як і мені, писав і пропонував допомогу Ден з Парижа. Вони віддали свої паспорти Наталі без жодних побоювань. «Якщо оформлятимете тимчасовий захист кожна окремо, це займе не менш як місяць, — сказала нам Наталя. — А я маю зв’язки. Як тільки приїдемо до Парижа, віддам ваші паспорти кому потрібно і вам оформлять документи за кілька днів». Я паспорта не віддала. Сказала, що мені терміново потрібно в туалет, а сама загубилася на людному вокзалі.

Ганна звернулася за допомогою до волонтерського пункту, де їй надали прихисток.

— Коли я розповіла дивну історію з Деном та Наталією волонтерам, вони сказали, що це дуже схоже на вербування, — каже Ганна. — Швидше за все, таким чином мене хотіли заманити до сексуального рабства. І якби Наталя так наполегливо і з наскоку не попросила віддати їй документи, я поїхала б з нею до Парижа. Вже потім, спокійно проаналізувавши все, зрозуміла, що в цій історії було підозріло все від початку до кінця. Але я була в такому стані, що не могла тверезо оцінювати те, що відбувається.

Забрав документи, встановив контроль над акаунтами та банківськими рахунками і примушував до сексу

А для Ірини з Вишгородського району Київської області знайомство з несподіваним благодійником з інтернету закінчилося пограбуванням:

— Людина, яка сама написала мені повідомлення у Facebook і обіцяла допомогти з житлом у Нідерландах, представилася Мартіном. Він сказав, що за щасливим збігом обставин його знайома волонтерка зараз перебуває в Ужгороді, де може мене зустріти, перевести через кордон і потім супроводити на літак до Амстердама. Ця жінка взяла мою сумку і справді перевезла мене своєю машиною до Словаччини. Але потім у неї виникли якісь термінові справи, вона мене висадила і сказала, що далі мені доведеться їхати самій. А Мартін перестав виходити на зв’язок. Діставшись найближчого готелю, я виявила, що з моєї сумки зникли коробочка з коштовностями, яку взяла з собою, і планшет. Найімовірніше, «волонтерка» залізла в мою сумку в той момент, коли я виходила з машини на заправці.

Буквально днями у групі у Facebook «UK Homes for Ukrainians», де українські біженці шукають спонсорів у Великій Британії (людей, готових прийняти їх у себе вдома на пів року за державною програмою) розповіли про випадок, коли власник будинку, який дав притулок українці, відібрав у неї документи, встановив повний контроль над її акаунтами та банківськими рахунками та примушував до сексу. У Великій Британії спонсором для українських біженців може стати лише людина, яка пройде попередню перевірку та чиї житлові умови за результатами цієї перевірки будуть визнані придатними для розміщення біженців. Але трапляються випадки, коли людина не є офіційним спонсором, а просто заявляє в соцмережах, що готова когось у себе розмістити. Найчастіше на такі пропозиції відгукуються українці, які вже отримали візи до Великобританії, але з якихось причин не мешкають у своїх офіційних спонсорів. І це — величезний ризик.

«Цими вихідними врятували українську біженку та її двох дітей з дому в Бредфорді, — написала в групі британка Джастіна Спенсер. – Ми вирішили викликати поліцію, коли виявили, що він (власник будинку. — Авт.) замкнув її та її дітей у будинку та не дозволяє їм вийти. Він контролював її фізично, також контролював її обліковий запис у Universal Credit (виплати, які українка отримує від Великобританії. — Авт.). Він також мав реквізити її банківського рахунку та відповіді на секретні затання. Його метою була сексуальна та фінансова експлуатація. Його заарештували у п’ятницю, а родину врятували та доставили у безпечне місце. Цей чоловік тепер погрожує просто знайти нову українку, тож ми просимо молодих українських дівчат та жінок бути дуже обережними. Звертати увагу на те, кого вони обирають своїм спонсором, оскільки ми маємо справу з деякими жахливими ситуаціями, які не повинні повторюватись».

У коментарях Джастіна додала: ця людина свого часу намагалася офіційно стати спонсором для українців, але не пройшла державної перевірки. Днями його затримала поліція, але потім його відпустили під заставу. Попри те, що адміністратори більшості груп його заблокували, він продовжує шукати нових жертв і знову розмістив оголошення про те, що має дві вільні кімнати в Бредфорді.

Повідомлень про пограбування також зустрічається чимало. Про кілька схожих випадків з українськими біженцями повідомили у поліції Молдови. Наприклад, ще в березні злочинці пограбували 66-річну українку, яка, продавши все майно, їхала до Кишинева зі 150 тисячами доларів. Молдовське видання Deschide повідомило, що на кордоні до неї підійшли люди, які представились волонтерами. Сказали, що допомагають українцям та забезпечать їй трансфер до Кишинева. Викликали їй таксі. В результаті таксист виштовхнув жінку з машини та поїхав з її речами. Злочинців затримали, але чи повернули жінці гроші, не відомо.

А видання Daily Mail у серпні повідомило, що у Німеччині двох чоловіків звинувачують у зґвалтуванні 18-річної біженки з України. 38-річний тунісець Рашид Б. та 26-річний нігерієць Абдуллахі А. по черзі напали на українку у квартирі, де вона тимчасово зупинилася. Наразі обидва перебувають під слідством у Дюссельдорфі.

На кордоні торговці людьми маскуються під волонтерів

Про те, як, приймаючи у незнайомих людей необхідну допомогу, не стати при цьому жертвою насильства чи торгівлі людьми, розповіла директорка департаменту Національних гарячих ліній та соціальної допомоги Громадської організації «Ла Страда-Україна» Альона Кривуляк.

— Безумовно, хочеться вірити в те, що всі люди довкола бажають нам добра, але, на жаль, це не завжди так, — каже Альона Кривуляк. – І в той час, як більшість європейців справді щиро нас підтримують, є й ті, хто намагається скористатися нашим вразливим станом. Війна — це дуже сильний стрес, який заважає логічно мислити та адекватно оцінювати те, що відбувається. Особливо це стосується людей, які змушені їхати з прифронтових міст — вони евакуюються під обстрілами й не мають часу хоч трохи підготуватися до від’їзду до іншої країни.

Люди, які намагаються скористатися цим нашим станом у своїх цілях, апелюють до базових потреб — пропонують дах над головою, гроші, їжу. Намагаючись увійти в довіру до потенційної постраждалої особи, гарно розповідають про те, що житло буде абсолютно безплатним та на невизначений термін, обіцяють допомогти з роботою чи навчанням. Не варто сліпо довіряти таким пропозиціям, особливо якщо їдете одна. За час війни до нас уже не раз зверталися жінки, які розповідали, як потім з’ясовувалося, що господар хотів, щоб йому надавали сексуальні послуги як плату за житло. Але хтось може сказати про це відразу, а хтось поставити перед фактом вже на місці.

Жінки, які звертаються на Національну гарячу лінію з запобігання домашньому насильству, торгівлі людьми та гендерної дискримінації, часто розповідають, як на кордоні торговці людьми зараз маскуються під волонтерів. Підходять, дбайливо пропонують допомогу, садять у свої авто та просять дати їм документи — мовляв, допоможемо швидше та без черг пройти паспортний контроль. Робити це в жодному разі не можна — насправді документи вам можуть просто не повернути, а ви ризикуєте потрапити в трудове чи сексуальне рабство.

Ще одна небезпека — соціальні мережі. Ви самі помітили, як наполегливо надсилають повідомлення з пропозицією допомоги іноземці, до яких ви навіть не зверталися. Зараз дуже поширені випадки, коли такі люди переписуються з неповнолітніми дівчатками. Зображуючи співчуття, втираються у довіру, а потім кажуть, що можуть допомогти матеріально, при цьому відкрито чи завуальовано натякаючи на секс. І їм не складно заманити таким чином налякану війною дівчинку-школярку, яка, наприклад, приїхала за кордон з мамою, яка перебуває в не меншому стресі.

— Але нерідко бувають ситуації, коли люди дійсно не мають грошей на оренду житла, і шукають безкоштовне. Як у такому разі не потрапити до пастки?

— Насамперед я звернула б увагу на волонтерські та громадські організації, які підтримують українських біженців. Такі організації є в кожній країні і їх легко знайти через інтернет. Вони офіційно зареєстровані, і там вам зможуть запропонувати прихисток. Швидше за все, що це не буде комфортна квартира, а ліжко-місце у таборі для біженців чи спортзалі. Але це безпечно. Перебуваючи там спочатку, можна за допомогою волонтерів оформити тимчасовий захист і вже без паніки та поспіху підшукати житло. З людьми, які погодилися надати вам притулок, важливо відразу обговорити всі деталі. Якщо хтось пропонує вам пожити безплатно протягом тривалого часу, постарайтеся відразу уточнити, чим можете бути корисними — щоб розуміти, про що вас у перспективі можуть попросити. Звертайте увагу, хто саме пропонує вам житло.

Однозначно варто подивитися профілі цих людей у соціальних мережах — більшість європейців їх мають. Якщо профіль був створений всього кілька днів або тижнів тому, це повинно насторожити. Вирушаючи жити в чийсь будинок, обов’язково залиште його адресу і дані про мешканців цього будинку волонтерам, і своїм родичам та друзям (не має значення, в якій країні вони знаходяться). Важливо також пам’ятати, що якщо мова про оренду, то в європейських країнах вона можлива лише за офіційним договором. Якщо ж у вас просять орендну плату, і при цьому кажуть, що договір не є обов’язковим, ні в якому разі не погоджуйтеся — швидше за все, це шахрайство. Відомі також випадки, коли без будь-яких договорів вам на словах пропонують орендувати кімнату або ліжко-місце, а потім виявляється, що в цю квартиру спеціально селять молодих жінок, яких надалі змушують надавати сексуальні послуги.

Виїжджаючи в іншу країну, постарайтеся заздалегідь знайти та зберегти собі телефони українського посольства, а також громадських та волонтерських організацій, які допомагають біженцям. Ця інформація є у відкритому доступі. Збережіть також телефон Національної гарячої лінії з запобігання домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації, роботу якої забезпечує Громадська організація «Ла Страда-Україна»: 0 800 500 335 (з мобільного та стаціонарного) або 116 123 (з мобільного). Ще б я рекомендувала зареєструватися в системі «Друг» на сайті Міністерства закордонних справ України. Це платформа, за допомогою якої ви, перебуваючи у будь-якій точці світу, 24/7 зможете бути на зв’язку з українськими консульствами.

Раніше inform ua розповідав про те, що скоро для переселенців з України, які пробули у Великобританії понад шість місяців, перестане діяти урядова програма “Будинки для українців”.

Категорії
Головні новиниУкраїна
Стрічка новин

Читайте також: