У середині листопада кількість людей, що населяють Землю, перевищить 8 мільярдів. З моменту зародження людства в Африці понад 2 мільйони років тому населення світу постійно зростало, хоча історія знає кілька періодів, коли смертність та бебі-буми призводили до різких стрибків чи провалів.
Перші люди
Найбільш старі скам’янілості найвідоміших людей датуються віком 2,8 мільйонів років і були знайдені в Східній Африці. Аж до 19 століття оцінки населення Землі залишалися ненадійними, пише Agence France-Presse.
Що ми дійсно знаємо, так це те, що наші предки були мисливцями-збирачами, які мали мало дітей порівняно з пізнішим осілим населенням. Невелика кількість нащадків дозволяла кочівникам зберігати високу мобільність.
Крім того, за словами Ерве Ле Бра, дослідника з Французького інституту демографічних досліджень (INED), населення планети було рідкісним ще й тому, що мисливцям-збирачам потрібно було багато землі, щоб прогодувати себе — близько 10 квадратних кілометрів на людину.
Згодом чисельність людей збільшувалася, але дуже повільно.
Перший бебі-бум
Впровадження сільського господарства в епоху неоліту, близько 10 000 до н.е., призвело до першого відомого значного стрибка чисельності населення. З розробкою угідь прийшла осілість і можливість зберігати продукти, що призвело до різкого зростання народжуваності.
“Матері отримали можливість годувати немовлят кашею, що прискорило процес відлучення від грудей і скоротило час між пологами, а це означає, що на одну жінку стало більше дітей”, – пояснив Ле Бра.
Проте розвиток постійних поселень також пов’язані з небезпеками, оскільки приручення тварин призводить до того, що люди заражаються новими смертельними захворюваннями.
Рівень дитячої смертності був особливо високий: третина всіх дітей помирала до першого дня народження, а ще одна третина — до 18 років.
“Була величезна смертність, але також перманентний бебі-бум”, – пояснив Ерік Крубезі, антрополог з Університету Тулузи у Франції.
За оцінками INED, приблизно з 6 мільйонів в 10 000 р. до н.е. населення світу підскочило до 100 мільйонів у 2000 р. до н.е., а потім до 250 мільйонів у першому столітті нашої ери.
Чорна смерть
У середні віки через чуму зростання чисельності населення раптово зупинилося.
Пандемія, що спалахнула в Середній Азії, на території сучасного Киргизстану, досягла Європи в 1346 з кораблями, що перевозили товари з Чорного моря.
Усього за вісім років чума знищила до 60 відсотків населення Європи, Близького Сходу та Північної Африки. Внаслідок пандемії Чорної смерті з 1300 по 1400 роки населення скоротилося з 429 до 374 мільйонів осіб.
Інші події, такі як Юстиніанова чума, що вразила Середземне море протягом двох століть з 541 по 767 рік, і війни раннього Середньовіччя у Західній Європі, також спричинили тимчасове зниження чисельності людей на Землі.
Вісім мільярдів, і це ще не все
Починаючи з 19 століття, населення почало стрімко зростати, переважно завдяки розвитку сучасної медицини та індустріалізації сільського господарства, що дозволило збільшити глобальні запаси продовольства.
З 1800 населення світу виросло у вісім разів, приблизно з 1 до 8 мільярдів.
На думку антрополога Еріка Крубезі, ключову роль у цьому відіграла також розробка вакцин — особливо від віспи.
1970-і та 1980-і роки принесли ще одну невелику революцію: лікування серцево-судинних захворювань допомогло знизити смертність серед людей віком від 60 років.
Читайте також: В Італії вперше пересадили печінку від донора, який помер у віці понад 100 років.
