Інженери не радять наповнювати паливний бак “під зав’язку”
Реальна ємність паливного бака тепер важлива не лише для з’ясування точності лічильників на АЗС.
У пору певних проблем з пальним багатьом водіям потрібно точно знати, скільки бензину чи дизпалива він може прийняти на борт. Між тим, паспортні дані щодо місткості бака майже завжди неточні.
Як показує досвід, у заводській документації майже завжди вказана занижена ємність паливного бака. Але з іншого боку, майже ніхто з водіїв ніколи не спустошує свій бак до нуля. Навіть славнозвісна “лампочка”, засвітившись, в реальності не говорить про те, що бензину немає і машина ось-ось стане. Насправді “на лампочці” – тобто “на нулі”, в залежності від моделі, можна проїхати від 50 до 150 км.
Про це повідомляє avtodream.
Сучасні бензобаки нечасто мають правильну геометричну форму, тому з його наповненням “під корок” все не так просто.
Додайте сюди ще традиційно приблизні показання приладу залишку пального, особливо у навколонульовій зоні шкали. Одне слово, міркування про ємність бака дуже умовні. І тим не менш, знати максимальну цифру небайдужому водієві буває дуже корисно.
Чому виробник вказує менший об’єм бака
Достеменно мотивів тих чи інших дій автовиробника ніхто за межами їхніх офісів не знає. Але зрозуміло, що паспортна цифра – це та кількість літрів, які можна заправити в машину на АЗС без додаткових хитрощів. Тобто які гарантовано можна залити в порожній бак.
У приливах, опуклостях та заглибленнях бака є чимало можливостей для накопичення повітря, яке заважає заповненню ємності пальним.
Виходить, у паспортних даних вказується розрахункова цифра – та, яку конструктори планували отримати як мінімально прийнятну для даної моделі. А решта об’єму, який має всередині бак, певно, технологічна. Цей додаток утворився попутно, коли інженери прибудовували на бак горловину, кріплення, організовували “майданчики” для розташування помпи, датчиків та інших пристроїв.
Звідки додатковий об’єм бака
Справа перш за все у тому, що паливні баки сучасних легковиків давно вже не мають правильної просторової фігури. Завдяки технологіям формування пластику виробничники навчилися виготовляти ємності складної форми, яка дозволяє вписувати цю тару у найзаповітніші закутки автомобіля. Бак повторює усі вигини під днищем автомобіля, “заповнює” собою ніші біля колісних арок та під заднім сидінням.
Версії моделі з приводом 4х4 нерідко мають менший бензобак, ніж моноприводні – дається взнаки сусідство з додатковими агрегатами.
Простір автомобіля тепер використовується раціональніше, натомість баки отримали складний рельєф, перш за все горішньої поверхні. І в цих заглибленнях та опуклостях утворюється місце для накопичення повітря, яке заважає швидкому наповненню бака рідиною. Якщо дуже постаратися, ці “бульби” можна заповнити паливом.
Крім того, помітну порцію пального – від 1 до 2 літрів – може вмістити заливна горловина бака, яка у сучасних моделей сягає довжини 0,5 – 0,8 м. Але про те, як “збільшити” об’єм штатного бака, варто поговорити окремо.
Інженери не радять наповнювати паливний бак “під зав’язку”. Це може призвести до кількох неприємностей, як дрібних типу запаху пального, так і більш серйозних, – аж до заміни недешевих деталей (наприклад, фільтра-адсорбера). Ну а коли вже потреба “втрамбувати” паливо вкрай необхідна, робіть це безпосередньо перед далекою поїздкою, щоб рівень бензину або дизеля у баку почав відразу падати.
